НАУКОВИЙ ДОРОБОК ТА ПУБЛІЧНОСТІ

Концепція політичної освіти Інституту громадянської освіти імені Сергія Рябова Національного університету “Києво-Могилянська академія”

“Цю Концепцію створено Інститутом громадянської освіти Національного університету „Києво-Могилянська Академія” за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Безпосередню участь у написанні Концепції взяли:

  • О.П.Дем’янчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри політології НаУКМА,
  • І.В.Жадан, кандидат психологічних наук, зав. лабораторією психології політичної освіти Інститут соціальної і політичної психології АПН України,
  • Ю.Г. Кальниш, кандидат наук з державного управління, старший науковий співробітник, докторант Національної академії державного управління при Президентові України,
  • І.О. Когут, Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив,
  • С.Г.Рябов, доктор філософських наук, професор кафедри політології,керівник Інституту громадянської освіти НаУКМА,
  • Б.Ф. Сагалаков, кандидат філософських наук, директор Центру політичногомаркетингу і менеджменту Товариства „Знання” України.”

Рябов Сергій Геннадійович (15.08.1954- 16.04.2008)

Міркування про громадянське суспільство в контексті дилеми приватного та державного

“У полемічній манері розглянуто один з поширених у вітчизняній політичній думці підходів до розуміння громадянського суспільства, оцінено «класичне» та «ліберальне» його розуміння, показано, що його альтернативність відносно держави має доволі специфічний характер.”

Громадянська освіта і її роль у демократизації українського суспільства

“Перспективи демократизації в Україні значною мірою залежить від розвитку громадянського суспільства, від змін у свідомості громадян. Демократичні по-рядки не запроваджують декретом, постановою чи указом, їх не можна проголосити разом з державною незалежністю. Здійснюючи суспільну модернізацію, поряд з реформуванням державно-адміністративного апарату ,оновленням законодавчої бази належить домагатися відповідних змін політичної свідомості громадян, вкорінення у ній відповідного смислу свободи, права та обов’язку, поширення конституційної освіченості, набуття людьми навичок у правовий спосіб домагатися задоволення їхніх законних інтересів. Такни стан свідомості людей є визначальною ознакою громадянського суспільства як передумови демократичної держави, водночас показником та важливим чинником,знаряддям демократизації, зміцнення конституційного ладу й соціальної стабільності.”

Особливості громадянської освіти у формуванні політичної культури перехідного суспільства

“У статті наведено розгорнуте визначення поняття громадянської освіти, проаналізовано особливості й перешкоди її здійснення у суспільствах перехідного типу, розглянуто проблеми демократичної громадянської освіти в Україні.”

Громадянське суспільство та політична культура

“Попри усю, здавалося б, очевидність істин про те, що полтична культура громадян має визначальне значення для розвитку суспільства, що в Україні утримується низький її рівень, потребує уваги самий концепт політичної культури. Належить на теоретичному рівні з’ясувати зміст цього поняття, що зробить можливим здійснення ефективної політики, спрямованої на роз-виток політичної культури.”

Концепція політичної освіти в Україні

“Упродовж тринадцяти років після встановлення незалеж­ності в Україні активно проголошуються демократичні прин­ ципи, докладаються зусилля для перевлаштування політичної системи відповідно до цих принципів. Між тим ефективність прог­ресивних перетворень безпосередньо пов’язані ще й зі зміцнен­ ням демократичної політичної культури громадян. Однак, як свідчать дослідження, сучасна політична культура українців характеризується браком знань про власні права й відпо­відальність за їх дотримання, відсутністю інтересу до участі у гро­ мадських справах і розв’язанні суспільних проблем, відстороне­ ним ставленням до ухвалення суспільних рішень. Через це політична активність людей не супроводжується розвитком у них критичного мислення і не забезпечує формування відповідальної влади; високий рівень освіченості не породжує вміння відстоюва­ ти власні права; велика кількість політичних партій не приводить до масового залучення людей у громадське життя.”

Політична культура та проблеми громадянської освіти в Україні

“Якщо розуміти демократію як відповідність рішень і дій урядовців потребам і сподіванням населення, стає зрозумілим, що зміст цих потреб, міра їх усвідомлення та спосіб дій, до яких люди ладні вдаватися заради досягнення своїх цілей, — політична культура громадян — є визначальним компонентом політичної системи сучасного суспіль­ства. Демократія — це ще й стан світосприйняття та самовідчуття людей, характер їхніх уявлень про самих себе, свої права, можливості та відповідальність, про засади авторитетності влади.”

Політична освіта в Україні: проблеми та перспективи розвитку

“Ця брошура містить текст проекту концепції політичної освіти в Україні, перелік заходів, покликаних сприяти її практичній реалізації, пояснення термінів і понять, що вживаються у тексті концепції, а також її теоретичне обгрунтування, міркування про політичну культуру й політичну освіту у площині соціальної психології та порівняльну характеристику систем політичної освіти в країнах світу.”

Політологічна теорія держави

“Цей навчальний посібник визнано одним з кращих із поданих на конкурс, організований Міністерством освіти України та Міжнародним Фондом “Відродження ” в рамках Програми “Трансформація гуманітарної освіти в Україні ”. Головне завдання Програми полягає в сприянні гуманізації освіти через створення умов для розробки та впровадження нової генерації підручників і навчальних посібників, зорієнтованих на цінності вітчизняної та світової культури, що притаманні сучасним суспільствам демократичного типу. Концептуальними засадами навчального посібника є виокремлення трьох головних аспектів феномена держави — цілісної спільноти, апарату громадського врядування, територіальної організації населення. Звідси виводиться система категорій, які розкривають складну й багатоманітну сутність держави в її політологічному розумінні. Книга розрахована на викладачів політології, студентів гуманітарних спеціальностей та всіх, хто цікавиться теорією політики.

Рябов Сергій Геннадійович. Вульгаризми політичної думки [відеозапис]. — К.: Телестудія НаУКМА: Міжнародний благодійний фонд Відродження Києво Могилянської академії, 2004


 

Дем’янчук Олександр Петрович

Теорія і практика громадянської освіти: світовий досвід

“У статті подано огляд міжнародних досліджень з проблем громадянської освіти, осно­ ваний переважно на проекті, що здійснювався Міжнародною асоціацією оцінки розвитку освіти, а також глобальному проекті «Дослідження політики здійснення громадянської освіти», що виконується міжнародною дослідницькою групою під керівництвом проф. Джона Когана (Університет Міннесота, США). Результати обох проектів показують, що в багатьох країнах помітно зростає увага урядів до розвитку громадянської освіти з наголосом у першу чергу на демократичній ( «цивілізаційній» ) освіті поряд з вихованням громадянина держави. Розглядаються особливості цих досліджень та їх значення для розвитку громадянської освіти в Україні.”

Політична освіта як чинник формування порядку денного публічної політики: теорія та українська практика

“Формування порядку денного публічної політики, тобто визначення кола суспільних проблем, які потребують нагальної уваги з боку державного управління, відбувається по-різному в політичних системах з різним розподілом політичної влади. Автор розглядає особливості підходів до політичної освіти в різних країнах (ФРН, США, Канаді, Росії) та порівнює їх з поглядами на політичну освіту в сучасній Україні.”

“Державна політика” та “публічна політика”: варіант перехідного періоду

“Розглядається різниця між термінологією і суттю понять “державна політика ” і “публічна політика “. Обговорюється, якою мірою практика реалізації публічної політики в посткомуніс­ тичних країнах відповідає теоретичним вимогам і потребам суспільних трансформацій на шляху до демократії. Порівняння теоретичної схеми ієрархії управління реалізацією політики зі звич­ ною адміністративною структурою в посткомуністичних країнах свідчить, що брак участі гро­ мадських організацій суттєво обмежує ефективність політики при розробці плану дій, залученні необхідних ресурсів та оцінці результатів політики.”

SWOT-аналіз політичної системи україни в модернізаційній парадигмі

“У статті здійснено спробу застосувати метод SWOT-аналізу до дослідження політичних інститутів.”

Політична і громадянська освіта як політичний інститут: потреба формування в Україні

“Піднімається проблема інституалізації політичної освіти населення для підвищення ефективності політичних рішень, ухвалюваних політичною системою, і подальшого демократичного розвитку України. Питання політичної компетентності громадян загострюється з процесами децентралізації, оскільки кожний громадянин завдяки новим інструментам політичної участі (електронні петиції, звернення, заяви тощо) матиме змогу впливати на ухвалення рішень, що безпосередньо стосуватимуться місцевих громад, а отже, виростає небезпека негативного впливу населення через «політичну неписьменність», брак політичної компетентності. Дослідження базується на інституційному підході.”


 

Зубрицька Людмила Йосипівна

Громадянська освіта у творчості Сергія Рябова як спосіб поширення та утвердження цінностей громадянського суспільства

“Зубрицька, Людмила; Побережник, Артем
Дата: 2018

Короткий опис(реферат): 

У статті розглядаються погляди українського вченого, доктора філософських наук, професора НаУКМА Сергія Геннадійовича Рябова (1954-2008) щодо сутності феномену громадянської освіти, її ролі в процесі утвердження демократичних принципів та підвищення політичної культури українського суспільства. Громадянська освіта розуміється як один з основних засобів формування громадянської культури, що в сучасній геополітичній ситуації має будуватись не лише на основі національної культури і національних цінностей, а й з урахуванням цивілізаційної спадщини людства, плюралізму, прагнення до універсалізації демократичних норм та цінностей. Це дослідження було проведено в рамках проекту “Рябівські читання”, метою якого є актуалізація, дослідження та переосмислення творчої спадщини вченого.”

Громадянська освіта як механізм протидії впливу популізму

«80% виборців голосують емоціями», – політолог Людмила Зубрицька про хід і підсумки парламентської кампанії

“Фейки та популістичні обіцянки, міфи й меми – чому всі ці маніпулятивні інструменти масово спрацювали на парламентських виборах, що минули? Переважна більшість громадян при голосуванні спирається на емоції – стверджує кандидат політичних наук, доцент кафедри політології НаУКМА Людмила Зубрицька.”

«Ми живемо в епоху тотального популізму» – політолог Людмила Зубрицька про маніпулювання свідомістю виборців

“Як свідчать дані медіамоніторингу, тренди сучасних політтехнологій змістились від банальної «джинси» та фейків – у бік більш тонкої гри на емоціях, створення міфів та мемів. Які теми для маніпуляції думкою виборців зараз у топі? Чому популізм є найбільш дієвою передвиборчою ідеологію? І головне, як зрозуміти, що вами маніпулюють, та не піддатись на «сірі» технології?

Про це, а також про ведмедика з «Чорного дзеркала» як ідеального кандидата, про «феномен Шарія» та екзамен для «нових облич» політикуму, у розмові з журналістом «СтопКору» Артемом Лагутенком розповіла кандидат політичних наук, доцент кафедри політології НАУКМА Людмила Зубрицька.”

 


 

ЗБІРКА ТЕЗ З КОНФЕРЕНЦІЇ “РЯБІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2019”

Збірка тез «Популізм і громадянське суспільство: межі перетину»

24 травня 2019 року в рамках проекту «РЯБІВСЬКІ ЧИТАННЯ» відбулась науково-практична конференція на тему “Популізм і громадянське суспільство: межі перетину”. Організаторами конференції виступили кафедра політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Інститут громадянської освіти імені Сергія Рябова НаУКМА за підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА, ГО «NPG: New Political Generation», Фонду «Освіта для демократії», Асоціації студентів-політологів Києво-Могилянської академії.

Конференція мала на меті максимально усебічний, неупереджений науковий дискурс,що допоможе ґрунтовному осмисленню сучасних тенденцій популізму та їх подальшому впливу. Чим насправді є популізм – видом комунікації політика з електоратом, «тонкою ідеологією», формою політики – обговорювали учасники конференції на дискусійних панелях: теоретичній, експертній та студентській. Важливим аспектом обговорення стало питання впливу популізму на громадянське суспільство та з’ясування можливих механізмів протидії останнього. Серед учасників конференції – відомі науковці, політологи та політтехнологи, експерти та зацікавлене студентство.

До уваги читачів – тези виступів учасників конференції. Матеріали подані у авторській редакції.

Посилання на збірку в електронному архіві НаУКМА


ЗБІРКА СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ “РЯБІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2017”

Збірка студентських наукових робіт Рябівські читання

Збірка охоплює результати конкурсу студентських наукових робіт «Рябівські читання», проведеного 1 березня – 10 травня 2017 року.

Проект «Рябівські читання» в рамках якого в 2017 році проведено конкурс студентських робіт та наукову конференцію, присвячений пам’яті українського філософа, політолога, доктора філософських наук, професора – Рябова Сергія Геннадійовича (15.08.1954-16.04.2008).

Мета конкурсу – ознайомитися, проаналізувати та всебічно дослідити творчу спадщину С. Рябова, написати статтю спираючись на ідеї вченого.

Підсумки конкурсу підбиті у ході наукової конференції «Рябівські читання», яка відбулась 19 травня 2017 року у формі обговорення життя та творчості С. Рябова, актуальності його наукового спадку.

Усі статті у збірці подано у редакції авторів.

Посилання на збірку в електронному архіві НаУКМА